Деформація стопи у дітей

Деформация стопы у детей

Батьки завжди з хвилюванням чекають, коли малюк зробить свої перші кроки. Спочатку діти ходять перевалюючись, незграбно, але з часом їхня хода вдосконалюється, стає впевненішою. Проте іноді дорослі помічають, що дитина під час ходьби ставить ніжки неправильно. У такому разі її варто показати лікарю, щоб уникнути розвитку деформації стопи – стану, що виникає на фоні деяких захворювань кісток, сухожиль або м’язів.

Різні види такої патології спостерігаються і у дорослих, і у дітей. Тим не менш, маленьким пацієнтам лікарі найчастіше ставлять діагноз «варусна» або «вальгусна стопа». Розглянемо, що собою являють ці види деформації стопи у дітей і як їх лікують.

Вальгусна деформація стопи у дітей

Вальгусну деформацію ще називають Х-подібною кривизною ніг. Дитина з такою патологією ходить, спираючись переважно на внутрішню поверхню стопи. Якщо попросити малюка повністю випрямити ноги, відстань між внутрішніми краями кісточок складе більше 4-5 см, п’яти і пальці відхилятимуться назовні, при цьому внутрішні склепіння стоп завалюватимуться всередину.

Початкові симптоми захворювання батьки зазвичай помічають одразу після того, як дитина навчиться ходити. З часом стопа дитини набуває Х-подібної форми, хода стає шаркаючою, невпевненою і незграбною. Надвечір нога, як правило, набрякає, нерідко трапляються судоми в литкових м’язах. Під час ходьби малюк швидко втомлюється, часто скаржиться на біль у ногах і хребті. Дитяче взуття швидше зношується з внутрішньої сторони.

Вальгусна деформація стопи у дітей буває вродженою або набутою. Вроджена патологія розвивається як наслідок внутрішньоутробних порушень форми і розташування кісток стопи. Вроджений тип вальгусної деформації можна виявити вже на перших місяцях життя немовляти.

Причиною набутої деформації є недосконалість сухожильно-зв’язкового апарату та деякі відхилення у формуванні опорно-рухової системи дитини вже після народження. Такий вид захворювання більше характерний для недоношених діток із м’язовою слабкістю та малюків, які страждають на ожиріння.

Набута вальгусна деформація стопи у дітей може призвести до різних ускладнень, найчастіше на її фоні розвивається остеохондроз, сколіоз, укорочення кінцівки, плоскостопість, артроз, деформація суглобів ніг і таза.

Запідозрити вальгусну стопу у дитини може педіатр, але остаточний діагноз має встановлювати дитячий ортопед-травматолог. У діагностиці цього захворювання використовують рентгенографію стоп, комп’ютерну подометрію та плантографію.

Терапія такого виду деформації стопи у дітей спрямована на відновлення її форми та нормального функціонування, а також зміцнення зв’язкового і м’язового апаратів. Лікування патології передбачає цілий комплекс спеціальних процедур: масаж, ножні ванни, електрофорез, грязьові та озокеритові аплікації, парафінотерапію, магнітотерапію, діадинамотерапію та ін. Дітям із вродженою вальгусною деформацією лікарі часто накладають гіпсові пов’язки. Хірургічне втручання практикується лише у 7% випадків.

Варусна деформація стопи у дітей

Варусна деформація характеризується викривленням осі та склепінь стопи. У результаті стопи розгортаються всередину, а їхні зовнішні частини починають зазнавати найбільшого навантаження. При варусній стопі спостерігається О-подібна форма гомілок. Практично у всіх випадках дитина, що страждає на таке захворювання, не може повністю випрямити коліна.

Варусна деформація стопи у дітей може бути вродженою (внаслідок порушень внутрішньоутробного розвитку) або набутою. Остання розвивається на фоні таких захворювань і станів:

  • Хвороби кісткової системи;
  • Ендокринні захворювання (цукровий діабет, патології щитовидної залози);
  • Порушення обміну речовин;
  • Дефіцит кальцію або вітаміну D;
  • Ослаблення імунітету;
  • Травми ступень;
  • Неправильна хода;
  • Генетична схильність.

Варусна деформація розвивається дуже повільно. Захворювання починає проявлятися больовими відчуттями в ногах після тривалого перебування у положенні стоячи або фізичної активності. Також до початкових ознак відносять нерівномірність стирання підошви взуття, зокрема підбора. У разі варусної деформації підошва стирається із зовнішнього боку.

На фоні такої патології можуть розвиватися різні ускладнення, зокрема хронічний бурсит і хвороба Дейчлендера (зміна структури плеснових кісток). Крім того, у хворих дітей часто спостерігається викривлення хребта.

Велике значення має рання діагностика варусної деформації стопи у дітей. Проводити її має лікар-ортопед, він визначить причину захворювання і призначить лікування. Терапія хвороби досить тривала і вимагає багато сил і терпіння. Вона підбирається індивідуально для кожного маленького пацієнта. Зазвичай комплекс лікувальних заходів включає такі процедури:

  • Фізіотерапія, зокрема електрофорез із кальцієм;
  • Масаж ніг і стоп, сіднично-крижової та поперекової областей;
  • Комплекс вправ лікувальної фізкультури, який сприяє зміцненню м’язів ніг і корекції форми стопи;
  • Використання таких ортопедичних пристосувань, як супінатори, коректори, устілки.

Якщо консервативне лікування не дає результату, лікар рекомендує хірургічне втручання. Після проведення операції дитині призначається курс спеціального масажу.

Деформація стопи у дітей – часте явище, яке необхідно вчасно діагностувати та почати лікувати. Це захворювання досить серйозне, тому не варто намагатися вилікувати його народними методами. Тільки за допомогою сучасної медицини можна отримати бажаний результат – здорові ніжки і гарну ходу у вашого малюка.

Текст: Галина Гончарук