Чому маленька дитина висовує язик

Звичка висовувати язик є у багатьох дітей, та й у дорослих, ніде правди діти, вона теж трапляється. Більшість людей мимоволі висовують кінчик язика, коли старанно щось роблять. Тільки от як визначити, чи це звичка, якщо мова йде про маленьких дітей? Чи нормально те, що дитина часто висовує язик, чи це може бути непрямим свідченням якогось захворювання? Давайте спробуємо розібратися.

Немовля висовує язик: безневинні причини

Найпростішою причиною може бути те, що крихітка просто голодний і хоче їсти. Під час годування груддю або з пляшечки він задіює не тільки губи, а й, звісно, язичок. Тому якщо новонароджений висовує язик, він часто просто подає сигнал мамі про те, що час прикласти його до грудей. Варто пам’ятати, що малюк може просити груди ще й у тих випадках, якщо його щось турбує, або ж він плаче і не може заспокоїтися. Смоктання заспокоює його.

Дитина може висовувати язичок ще й тому, що він пізнає своє тіло і вчиться керувати ним. Тому ж він згинає ніжки та ручки, пробує ворушити пальчиками. А ще язичок може з’являтися в період гуління. Малюк опановує свій мовленнєвий апарат, але поки що йому вдаються далеко не всі звуки. Тим не менш, він витрачає чимало зусиль, хоча з боку це виглядає як гримаси та кривляння. Будьте спокійні, коли ви були маленькими, ви робили це точно так само.

Чому дитина висовує язик, коли у неї ріжуться зубки? Помічено, що у сучасних дітей зубки прорізаються досить рано, і іноді вони починають турбувати малюків буквально з 3-х місяців. Це випробування не з легких як для самої дитини, так і для її батьків. Адже у крихітки набрякають ясна, вони сверблять і чухаються, завдаючи йому великої незручності. Єдине, що він може – поторкати їх язиком або ручками, інстинктивно намагаючись почухати ділянки ясен, що турбують, і зняти свербіж. Помітити, що у малюка ріжуться зубки, можна і за іншими ознаками – він стає дратівливим, неспокійним, погано спить, кусає брязкальця, у нього течуть слини. Якщо немовля висовує язик, огляньте його ротик, цілком можливо, що причина саме в перших зубах.

А ще немовлята старшого віку, яким уже під силу повторювати за дорослими прості жести, можуть просто копіювати їхню поведінку. Точно так само, як вони плещуть у долоньки або показують розташування очей, рота, вух, наслідуючи дорослих, вони показують свій язик. Дражнитися негарно, але ж крихітка цього поки не знає, для нього це просто жест, який він побачив у когось із близьких людей. До того ж, якщо дорослі сміються, спостерігаючи за гримасами малюка, він буде повторювати це ще частіше, домагаючись прихильності батьків.

Дитина часто висовує язик, якщо вона активна і рухлива: це своєрідна гімнастика, така ж, як перевороти зі спини на живіт, повзання, спроби підвестися і сісти. Малюк задіює свої м’язи, адже язик це теж м’язовий орган.

Коли варто показати малюка лікарю

У всіх вищезгаданих випадках дитина висовує язик час від часу, не постійно. Однак іноді така звичка дійсно може виявитися симптомом захворювання:

• Молочниці;
• Підвищеного внутрішньочерепного тиску;
• Гіпотиреозу;

Молочниця у немовлят проявляється білим сирним нальотом на внутрішній поверхні щік, піднебінні, язиці. Якщо новонароджений висовує язик, і ви помітили, що колір язичка змінився, уважно огляньте ротову порожнину і зверніться до лікаря. Молочниця не є небезпечною, але завдає неприємних відчуттів, і немовля може вередувати та відмовлятися від їжі.

При підвищеному внутрішньочерепному тиску малюк також зазвичай вередує. Він часто плаче, погано їсть і мало спить. Якщо до того ж він часто закидає головку назад і висовує при цьому язик, це привід для візиту до невролога.

Гіпотиреоз – це знижена функція щитоподібної залози, і причиною, як правило, є нестача йоду у матері в період гестації. Якщо дитина висовує язик, який можна охарактеризувати як товстий і набряклий, у неї відзначаються грубуваті риси обличчя – товстий ніс, губи, коротка шия, шкіра суха, колір обличчя ближче до жовтуватого відтінку, візит до педіатра необхідний.

Як ми бачимо, причин того, що дитина висовує язик, досить багато. Більшість із них безневинні та не потребують жодного лікування. Тим не менш, якщо ця особливість немовляти турбує батьків, можна відвідати фахівців – невропатолога та ендокринолога, щоб точно знати, чи є причини для занепокоєння.