Як вилікувати вологий кашель у дитини

Природа забезпечила людину цілим набором захисних механізмів. Один із них – кашель. Здатність виштовхувати з дихальних шляхів пилинки та частинки рідини, що випадково потрапили туди, є рефлекторною і проявляється з моменту народження. Слизові оболонки бронхів та легень постійно виробляють мокротиння (слиз, що містить імунні тільця), яке зв’язує сторонній вміст і полегшує його виведення. Кашель із виділенням мокротиння лікарі називають продуктивним.

Вологий кашель у дитини: норма та патологія

За відсутності захворювань дихальних шляхів бронхіальний секрет виробляється у незначній кількості. Більшість людей його непомітно ковтають, але деякі відкашлюють, особливо при зміні положення тіла (наприклад, після ранкового пробудження). Мокротиння, яке виділяє організм дитини, містить набагато менше вологи, ніж секрет, що міститься в бронхах дорослої людини. До того ж м’язи, які дозволяють робити виштовхувальні рефлекторні рухи, у малюків слабші. Тому поодинокі випадки вологого кашлю у дитини (до 10-15 разів на добу) не вважаються патологією.

Батьків мають насторожити появу таких ознак:

• Напади вологого кашлю у дитини стають затяжними;
• Малюк задихається. При цьому новонароджені здійснюють понад 60, діти від двох місяців до року – понад 50, а від року і старше – понад 40 вдихів за хвилину;
• Температура тіла дитини підвищується до 38 °C і тримається довше доби;
• Дитина стає млявою, втрачає апетит;
• Вночі малюк прокидається через нав’язливі напади кашлю;
• Мокротиння виділяється у помітній кількості, має зеленуватий або іржавий відтінок, у ньому присутні частинки крові;
• Дихання супроводжується виразно чутними хрипами та болем у грудях.

Вологий кашель у дитини може бути як симптомом недуги, що починається, так і залишковим явищем, що супроводжує процес одужання після перенесеного захворювання (грипу, ГРВІ тощо). У немовлят причиною цього явища нерідко стає процес прорізування зубів.

Лікування вологого кашлю у дитини

Причиною виникнення вологого продуктивного кашлю можуть бути найрізноманітніші недуги. При появі вищеописаних тривожних ознак необхідно звернутися до лікаря, щоб діагностувати та розпочати лікування основного захворювання. У деяких випадках характер проблеми можна виявити за зовнішнім виглядом мокротиння, що відділяється:

• Жовто-зелений колір секрету спостерігається при грипі та бронхіті;
• Іржавий відтінок – при крупозній пневмонії;
• Яскраво-жовтий колір – при бронхіальній астмі;
• В’язка консистенція мокротиння характерна для муковісцидозу, обструктивного бронхіту та астми інфекційно-алергічного типу;
• Рясні водянисті виділення свідчать про запальний процес у дихальних шляхах;
• Наявність прожилок крові може бути наслідком легеневої кровотечі, туберкульозу або серцевої недостатності.

Головним принципом лікування вологого кашлю у дитини є полегшення відходження та виведення мокротиння. У цьому випадку приймати засоби, що послаблюють і заспокоюють кашель, не можна. Це може призвести до застою мокротиння у бронхах, розвитку вторинної інфекції та появи інших небезпечних ускладнень. Вирішити проблему можна двома способами, суть яких полягає у зменшенні в’язкості слизового секрету та збільшенні інтенсивності рефлекторних рухів під час кашлю.

Арсенал відхаркувальних та муколітичних засобів дуже широкий. До нього входять ліки на рослинній основі (препарати алтеї, мати-й-мачухи, материнки, солодки, термопсису, чебрецю тощо) та синтетичного походження. Останні вважаються і дієвішими, і менш небезпечними для дітей; вони рідко викликають алергічні реакції. Окрім прийому ліків, лікування вологого кашлю у дитини включає такі терапевтичні процедури:

• Масаж. Найменшим діткам відкашлювати мокротиння добре допомагають кругові погладжування грудки та спинки. Масувати слід обережно, теплою рукою або нагрітою м’якою пелюшкою. Процедура особливо актуальна у тих випадках, коли дитина схильна до алергічних реакцій і погано переносить медикаментозне лікування;
• Розтирання зі зігрівальними мазями. Як лікувальний агент підходить козячий або борсуковий жир, розігріте вершкове масло або мед, скипидарна мазь, камфорна олія (для дітей старше року);
• Парові інгаляції. Процедура сприяє збільшенню кількості мокротиння та його розрідженню. Для проведення інгаляції при вологому кашлі у дитини у воду додають відвар соснових бруньок, трави ромашки або листя евкаліпта, соду і сіль, лужну мінеральну воду;
• Парафінові аплікації на область грудей;
• Виконання дихальних вправ;
• Прийом народних засобів, що полегшують відходження мокротиння, таких як сік чорної редьки, сік цибулі з цукром, відвар інжиру в молоці, тепле молоко навпіл з мінеральною водою тощо.

Більшість процедур не можна проводити, якщо у малюка тримається висока температура. Розтирання зі зігрівальними мазями протипоказані при наявності шкірних хвороб, алергічних реакцій та тяжких патологій серцево-судинної системи. Не рекомендується робити інгаляції при вологому кашлі у дитини, що страждає на дихальну або серцеву недостатність, гнійну ангіну. Парові вдихання заборонені дітям, які мають схильність до носових кровотеч, а також малюкам у віці до двох років.

Лікування суттєво полегшується за умови створення у квартирі сприятливих побутових умов та дотримання правил догляду за хворим. Необхідно забезпечити тепло та високу вологість повітря в приміщенні, прибрати подалі м’які іграшки, килими та інші предмети, на яких збирається пил. Малюкові потрібне рясне тепле пиття (чай, компот, морс) та легка їжа з підвищеним вмістом вітамінів. Помірна фізична активність сприяє відходженню мокротиння. Якщо у дитини немає високої температури, не слід наполягати на тому, щоб вона лежала в ліжку. У період одужання рекомендуються спокійні прогулянки на свіжому повітрі.

Вологий кашель у дитини не є самостійним захворюванням, але лікувати його треба. Особливо уважними мають бути батьки немовлят, а також тих діточок, які страждають на хронічні недуги. Термінове звернення до лікаря необхідне, коли кашель супроводжується високою температурою, задишкою, а мокротиння має різкий гнійний запах. Самостійно лікувати кашель небезпечно; у кожному випадку рішення про доцільність терапії та способи надання медичної допомоги має приймати фахівець.