Формування мовлення у дітей

Батьки з нетерпінням чекають, коли їхній малюк почне говорити, адже з цього моменту у спілкуванні відкриваються зовсім нові горизонти. Мами із захопленням діляться одна з одною інформацією про те, у скільки місяців їхнє чадо вимовило перше слово. Але вимова окремих звуків – це тільки початок формування мовлення у дітей, і на них чекає довгий шлях до того моменту, коли їхня мова стане зрозумілою для оточуючих. Що повинні знати батьки малюка про те, як розвивається його мовлення, словниковий запас і розуміння?

Насамперед важливо розуміти, що чітких термінів для того, щоб знати, коли крихітка почне говорити, просто немає. Саме тому, хоча діти й вимовляють перші слова приблизно в однаковий час – 9-10 місяців, це зовсім не гарантує їхній подальший однаковий розвиток. Так, у два-три роки одна дитина вже розмовляє короткими і зрозумілими реченнями, а іншу вкрай складно зрозуміти. Загалом же варто орієнтуватися на такий етап: якщо до трьох років мовлення малюка більше схоже на лепет, то потрібно обов’язково звернутися до логопеда.

Які чинники впливають на формування мовлення у дітей

На першому році життя дитина перебуває у так званому домовленому етапі розвитку. Однак саме цей етап вкрай важливий для формування мовлення у дітей раннього віку. Уже в цей час малюк дуже уважно стежить за мовленням дорослих, реагує на нього, радіє знайомим голосам і може злякатися, почувши незнайому мову. По суті, усі голосові реакції крихітки – це його спосіб спілкування зі світом. Наприклад, плач сигналізує про якийсь дискомфорт.

До звуків і мовлення дорослих малюк починає прислухатися дуже рано, і вже у 2-3 місяці він чітко пов’язує мовлення з присутністю людини, починаючи шукати її очима. Поступово він починає «гулити», що теж є доступним йому способом спілкування. Звуки, що їх видає малюк, стають дедалі різноманітнішими, у них вплітаються протяжні голосні, і дитина починає повторювати склади – «ня-ня-ня» або «та-та-та». Дитина осмислено реагує на слова дорослих: якщо мама скаже «йди сюди», він простягне ручки, якщо йому скажуть «ам», він відкриє ротик.

Формування мовлення у дітей раннього віку безпосередньо пов’язане з дрібною моторикою, тому батькам потрібно приділяти багато уваги для її розвитку:

• Грати в так звані пальчикові ігри;
• Робити масаж ручок;
• Забезпечити малюку різноманітні тактильні відчуття;
• Займатися з ним усіма доступними для цього віку розвагами, що покращують дрібну моторику;
• Давати можливість дитині самій зробити те, що їй хочеться – наприклад, взяти ложку і спробувати поїсти.

Ще один важливий момент – мовлення самих дорослих. До 11 місяців малюк запам’ятовує 5-12 слів на місяць, а в рік ця кількість зросте до 20-45 слів. Тому батькам дуже важливо не перекручувати слова, розмовляючи з крихіткою його мовою, а чітко називати предмети та намагатися говорити зрозумілими правильними реченнями.

Від слів – до речень

Як же відбувається формування зв’язного мовлення у дітей? Зв’язне мовлення передбачає вміння не тільки вимовляти монологи, а й вступати в діалог. Зрозуміло, ці завдання будуть різними для малюків до 3-х років і, наприклад, дошкільнят.

Перші слова дитини є реакцією на ситуацію. «Мама» означатиме і присутність мами в кімнаті, і спробу її покликати, і те, що мама зараз їсть (умивається, читає). «Ав-ав» означає і намальованого в книжці собаку, і реакцію на почутий собачий гавкіт. Але поступово дитина починає розуміти, що слова можуть мати й спонукальний ефект: якщо сказати «ам», то тобі запропонують їжу, якщо сказати «ді» (йди), то дорослий піде в потрібному напрямку.

Не варто очікувати від півторарічної дитини чіткого і зв’язного мовлення, і, тим не менш, слова «ав ам» означають не що інше, як речення «собака їсть».

Етапи формування мовлення у дітей відбуваються таким чином:

• На першому році життя – це розуміння мовлення, наслідування його, розвиток голосових реакцій;
• На другому році починає розвиватися словниковий запас, з’являється активне мовлення;
• На третьому році у малюка не тільки збагачується словниковий запас, а й він починає опановувати різні граматичні форми та синтаксичні конструкції.

Потрібно враховувати, що вже до двох років ваш малюк розуміє величезну кількість слів – навіть якщо сам їх поки не вимовляє. Це так званий пасивний словниковий запас. Крім того, у цьому віці дитина починає розуміти інструкції дорослих – виконати певні дії (підемо спати, будемо грати, час їсти, потрібно вмитися). Це дає величезні можливості для його розвитку та спільних ігор із предметами. Після двох років малюк уже в змозі розуміти й розповіді, ілюструючи їх своїми діями.

Що можуть зробити батьки для формування зв’язного мовлення у дітей? Це читання книжок з ілюстраціями, вивчення віршиків і забавлянок, і, звісно, збагачення словникового запасу. Адже одні батьки кажуть у відповідь на запитання дитини «Це м’яч», а інші додають: «М’яч червоний, м’яч круглий, м’яч великий». Навіть якщо вам здається, що малюку поки байдуже, який саме м’яч він тримає, це зовсім не так – маленька дитина пізнає світ через образи та відчуття, а почавши говорити, вчиться пов’язувати з ними слова.

Важливо не просто читати книжку і розглядати в ній картинки, а й вчити малюка відповідати на запитання, пов’язані з текстом – навіть якщо він поки не може зв’язно висловити свої думки. «Що робить мишка?» – «Ам» (їсть). Це цілком повноцінна комунікація.

Примітно, що в процесі формування мовлення у дітей більшість із них до трьох років говорять про себе в третій особі («Маша хоче їсти»). Переважно це пов’язано з наслідуванням дорослих, які, самі того не помічаючи, розмовляють із малюком саме таким чином («Іди до мами» замість того, щоб сказати «Іди до мене»). Після трьох років дитина починає усвідомлювати власне «Я». За бажання цей процес самоідентифікації можна прискорити.

Якщо вас хвилює процес розвитку мовлення вашої крихітки, то після трьох років ви зможете звернутися до фахівця-логопеда, щоб зрозуміти, які саме причини гальмують мовлення дитини. Однак і до трьох років обов’язково потрібно займатися і розмовляти з малюком, оскільки саме цей час – основа для його подальшого розвитку.