Дисплазія суглобів у новонароджених

Дисплазією називають порушення розвитку суглоба, внаслідок якого виникає схильність до вивиху – виходу головки кістки із суглобової сумки. У малюків, що щойно з’явилися на світ, цей дефект найчастіше вражає кульшові суглоби. Дисплазія у новонароджених трапляється досить часто: у деяких регіонах Росії на неї страждають до 20% дітей.

Причини виникнення вад розвитку суглобів

Опорно-рухова система плода починає формуватися на 4-5 тижні вагітності. Закінчується цей процес уже після народження, коли малюк починає активно ходити. Всупереч поширеній думці, дисплазія кульшових суглобів у новонароджених з’являється не внаслідок неправильних дій медиків під час пологів, а виникає поступово протягом вагітності. Найпоширенішим чинником ризику фахівці вважають спадковість: понад третина дітей, які страждають на це захворювання, народжуються в тих родинах, де вже спостерігалися випадки дисплазії у новонароджених. Має значення і стать дитини: у дівчаток вроджені дефекти розвитку суглобів діагностують у 4 рази частіше, ніж у хлопчиків. Дисплазія частіше вражає лівий суглоб (у 60% випадків), на дефекти розвитку правого суглоба і обох суглобів одночасно припадає по 20% випадків.

Причинами виникнення дисплазії кульшових суглобів у новонароджених також можуть бути:

• Тазове передлежання плода. Якщо малюк розташовується в животі матері неправильно, це заважає йому активно рухатися. В результаті тканини суглобів можуть сформуватися таким чином, що дитина з’явиться на світ із першою стадією дисплазії (так званий передзвивих – такий стан суглоба, коли зміщення головки стегнової кістки ще немає);
• Занадто велика або занадто мала вага дитини при народженні;
• Інфекційні захворювання, перенесені жінкою під час вагітності;
• Порушення обмінних процесів в організмі матері і, як наслідок, порушення водно-сольового обміну у плода;
• Важкі випадки раннього або пізнього токсикозу;
• Хронічні захворювання серця, на які страждає мама малюка.

У групі ризику перебувають і ті діти, яких недосвідчені батьки туго сповивають. У цих малюків не діагностована вчасно легка форма вродженої дисплазії може розвинутися в підвивих або вивих кульшового суглоба.

Ознаки дисплазії у новонароджених

До середини минулого століття дефектами розвитку кульшових суглобів у немовлят у нашій країні вважали лише очевидно важкі форми дисплазії: вивихи та підвивихи. Сьогодні діагностуються і передзвивихи, що дає можливість уникнути важких ускладнень і вчасно допомогти малюкам, які народилися з неправильно сформованими суглобами. Тому кожну дитину в перші дні життя оглядає лікар-ортопед. Якщо малюк належить до групи ризику або у нього спостерігаються клінічні ознаки захворювання, лікар призначає УЗД: цей метод є найбільш надійним при діагностиці дисплазії кульшових суглобів у новонароджених у віці до півтора-двох місяців.

Уважні батьки можуть помітити у дитини такі ознаки дисплазії:

• Обмеження відведення ніжок. У малюка, що лежить на спині, ніжки, зігнуті в колінах, можна розвести так, щоб кут між стегнами становив 160-170 градусів («поза жабки»). Ознакою дисплазії у новонародженого є неможливість прийняття такої пози: уражений суглоб розгинається не повністю;
• «Синдром клацання». При згинанні ніжок дитини в колінах і стегнах чути характерний клацаючий звук;
• Асиметрія сідниць і сідничних складок. У малюка, що лежить на животику, сідниці мають різну форму. Складки на ураженій ніжці знаходяться вище, ніж на здоровій. З’являється додаткова складка на стегні.

Якщо мама помітила хоч одну з цих ознак, вона повинна показати дитину лікарю. Слід пам’ятати, що у разі наявності дисплазії у новонародженого, час іде буквально на дні – малюку необхідна негайна допомога, оскільки без неї важкість захворювання буде збільшуватися, а результат може позначитися на всьому подальшому житті дитини, аж до обмеження рухливості та настання інвалідності.

Лікування дисплазії у новонароджених

Для відновлення повноцінних рухових функцій у малюків, що страждають на підвивихи або вивихи кульшових суглобів, застосовуються мануальна терапія, масаж, фізіотерапевтичні процедури, лікувальна фізкультура. Легку форму дисплазії суглоба у новонародженого досвідчений мануальний терапевт може скоригувати за кілька сеансів. У таких випадках при догляді за малюком рекомендують широке сповивання: між ніжками малюка вкладається складений шматок тканини або пласка подушечка, яка м’яко утримує кульшові суглоби в помірно розведеному положенні. У важчих випадках застосовується комплексне лікування дисплазії у новонароджених, яке займає набагато більше часу. При цьому на малюка доводиться одягати спеціальні «розпірки» (перинку Фейка або стремена Павлика), що фіксують ніжки в «позі жабки» і забезпечують подальший нормальний розвиток суглобів. Батькам, яким таке лікування здається занадто жорстоким, не варто турбуватися: дитині подібна поза не завдає жодних незручностей. Навпаки, вона є для нього природною. До речі, у тих регіонах світу, де діточок прийнято носити на спині саме при такому положенні ніжок, випадки дисплазії у новонароджених трапляються порівняно рідко.

При своєчасному зверненні за медичною допомогою та ретельному виконанні рекомендацій лікарів вроджене порушення розвитку кульшових суглобів повністю виліковується протягом перших 6-12 місяців життя малюка, тобто ще до того, як він починає активно ходити. В іншому випадку дисплазія у новонароджених може стати причиною надзвичайно важких уражень суглобів і серйозного погіршення якості життя дитини.