Які щеплення роблять новонародженим

Батьки турбуються і оберігають власних дітей усе своє життя – від моменту зачаття і доти, доки самі дихають. Ця опіка має найрізноманітніші форми, але мета її одна – убезпечити своє чадо від можливих серйозних загроз. Одним з інструментів захисту, що слугує батькам у перший місяць життя дитини, є щеплення новонародженим.

Щеплення новонародженим – що це і навіщо

Дітки народжуються на світ практично повністю безпорадними, а тому й беззахисними. Усе навколо – чуже і незрозуміле, і навіть власне тіло поводиться вкрай незвично, пристосовуючись до нових умов. Звісно, у перший місяць життя на фоні такої активної адаптації навіть від природи сильний дитячий імунітет може дати слабину і пропустити небезпечну хворобу. Враховуючи ці ризики, щеплення новонародженим є поширеною практикою.

Звісно, сама вакцинація теж не так вже й непомітно минає для маленького організму. І річ навіть не в самій процедурі, а в її суті – впровадженні в крихітне тіло сторонніх елементів. Невелика кількість знешкоджених або ослаблених збудників тієї чи іншої хвороби, що входить до складу щеплення новонародженим – це своєрідна «червона ганчірка» для імунної системи немовляти. Виявивши та поборовши шкідника, імунітет стає вже натренованим, досвідченим, а отже, надалі це захворювання буде не таким вже й страшним для нього або навіть зовсім не становитиме загрози. Але певні ресурси на протистояння штучній недузі все ж будуть витрачені, що виразиться в певному погіршенні самопочуття і тимчасовому ослабленні організму малюка. Після щеплення новонародженим доведеться відновлювати свої сили, а батькам – максимально подбати про створення сприятливих умов.

Тим не менш, у країнах СНД вважається необхідним здійснювати вакцинацію, зокрема й новонародженим. Можна провести умовну паралель між загальним рівнем життя населення, санітарно-гігієнічними умовами та позицією офіційної медицини щодо дитячого імунітету. Так, у низці європейських країн до року діток не щеплюють взагалі, а ось в Азії список обов’язкових і додаткових щеплень новонародженим набагато переконливіший, ніж у нас.

Коли і які щеплення роблять новонародженим

Дотримуючись загальних правил, можна робити щеплення новонародженим у пологовому будинку, тобто в перші дні життя. Це досить зручно – не потрібно нікуди їхати з крихітним немовлям, та й лікарі наглядають. Зазвичай так і відбувається, за умови, що батьки не проти, відсутні протипоказання і вакцина є в наявності.

Перші вакцинації, які Міністерство охорони здоров’я рекомендує проводити діткам до досягнення місячного віку, – від гепатиту В та БЦЖ.

Щеплення від гепатиту новонародженим робиться майже відразу – через 12-24 години після народження. Гепатит типу В – досить поширене вірусне захворювання, що вражає печінку. Передається цей вірус через кров або статевим шляхом, проте є дуже живучим і може довгий час залишатися небезпечним навіть у висохлих рідинах. Найбільш великий ризик зараження для немовляти від інфікованої матері, зокрема, у процесі пологів. Але роблять щеплення новонародженим не тільки з групи ризику, а й взагалі всім малюкам – з огляду на поширеність цього захворювання та складнощі профілактики. Настільки раннє вакцинування пояснюється тим, що в першу добу життя організм дитинки перебуває в найбільш активному протистоянні всіляким загрозам, а тому впоратися з компонентами вакцини для нього не становитиме додаткових труднощів.

Щеплення БЦЖ новонародженим рекомендується робити в перші 3-7 днів після появи на світ. Воно вводиться для формування у дитини імунітету до туберкульозу. У нашій країні поширеність захворюваності на туберкульоз, на жаль, дуже висока. Це пов’язують і з недостатньо хорошим рівнем життя, недотриманням санітарно-гігієнічних норм у різних сферах, складністю діагностики, низькою ефективністю лікувальних заходів і скасуванням примусового лікування інфікованих. Також велику роль відіграє і спосіб передачі – повітряно-краплинним шляхом. Виходить, що на туберкульоз можна заразитися практично в будь-якому місці і за найрізноманітніших обставин. Тому щеплення БЦЖ новонародженим визнано необхідним і є однією з обов’язкових умов для, наприклад, вступу дитини до дошкільного навчального закладу в подальшому.

Звісно, ніхто не змушує проходити вакцинацію, і від цих процедур можна відмовитися. Чи робити щеплення новонародженим – вибір, який батькам доведеться здійснити самостійно. Позиція вітчизняної офіційної медицини однозначна – вакцинація необхідна. Безумовно, аргументи її логічні – це захист дитини від особливо небезпечних і поширених інфекцій. З іншого боку, є чимало даних про те, що вакцини завдають шкоди, яка не виправдана потенційною користю їх застосування як у масштабах суспільства, так і окремо взятої людини. Зарубіжна медична практика у сфері дитячого імунітету теж вельми неоднозначна. Тож плюси та потенційні мінуси вакцинації мами й тата мають зважити самі.