Протизачаточний засіб Ліндінет

За сучасного підходу до планування сім’ї обійтися без протизачаточних засобів неможливо. Багато жінок віддають перевагу комбінованим оральним контрацептивам (КОК), цілком справедливо відзначаючи їхню високу надійність та зручність застосування. Водночас ліки такого типу, як правило, мають широкий список протипоказань і можуть викликати досить неприємні побічні ефекти. Ці недоліки прямо пов’язані з дією на організм гормональних компонентів. Піклуючись про здоров’я споживачів, виробники намагаються випускати нові препарати з мінімальним вмістом гормонів, щоб виключити ризик розвитку тяжких наслідків їхнього прийому.

Відмінності протизачаточного засобу Ліндінет від інших гормональних контрацептивів

До складу ліків входять два активні компоненти – етинілестрадіол і гестоден. Перша речовина є складником багатьох інших препаратів аналогічної дії, але в цей контрацептив вона входить у мінімальних кількостях – 0,02 мг у протизачаточному засобі Ліндінет 20 та 0,03 мг у протизачаточному засобі Ліндінет 30. Гестоден – синтетичний аналог прогестерону, що за силою дії перевершує не тільки натуральний гормон, а й більшість його штучних аналогів. Найважливіша властивість гестодену полягає у високій активності та мінімальному впливі на обмінні процеси в організмі.

Протизачаточний засіб Ліндінет захищає від небажаної вагітності шляхом впливу на природні процеси в організмі. Так, препарат:

• Сповільнює процес овуляції;
• Підвищує в’язкість цервікального слизу і таким чином створює перешкоди для просування сперматозоїдів жіночими статевими шляхами;
• Сприяє дегенеративним змінам ендометрія, завдяки чому зменшується ймовірність імплантації яйцеклітини.

Висока активність діючих компонентів забезпечує надзвичайно високу надійність препарату (99,5%), а їх присутність у мінімальних кількостях – відносну нешкідливість, невелику інтенсивність побічних ефектів і менший ризик для жінок, які мають відносні протипоказання до його використання.

Графік прийому ліків, протипоказання та можливі ризики

В інструкції із застосування протизачаточного засобу Ліндінет дуже докладно описані всі випадки початку прийому (вперше, після відмови від інших контрацептивів, після аборту або пологів, під час підготовки до операцій і в післяопераційному періоді тощо). Не менш детально роз’яснені й правила поведінки у разі пропуску прийому таблеток, відзначена ймовірність настання небажаної вагітності залежно від дня циклу, в якому було допущено перерву. Упаковка препарату (блістер) містить 21 таблетку, які пронумеровані, щоб жінкам було зручніше вести відповідні підрахунки.

Прийом протизачаточного засобу Ліндінет може провокувати появу низки побічних ефектів, зокрема:

• Кандидозів або запальних процесів у піхві;
• Болісності та збільшення молочних залоз;
• Кров’янистих виділень або кровотеч у середині циклу;
• Блювання, нудоти, болю в ділянці шлунка;
• Мігреней;
• Депресії;
• Набряклості;
• Алергічних шкірних висипань;
• Зниження гостроти слуху.

Іноді ці симптоми минають через 2-3 місяці без скасування препарату. Відмова від застосування ліків і підбір іншого контрацептивного засобу потрібні у разі появи ознак венозної або артеріальної тромбоемболії чи серйозного підвищення артеріального тиску. У цьому сенсі особливо уважними до свого стану мають бути жінки, які страждають на цукровий діабет, ожиріння та патології серцевих клапанів. Факторами ризику, що сприяють розвитку тромбозів під час прийому протизачаточного засобу Ліндінет, є також паління, вік понад 35 років, малорухливий спосіб життя.

Препарат абсолютно протипоказаний жінкам, що годують груддю, а також жінкам, у яких діагностовано тяжкі судинні патології, порушення згортання крові, ураження печінки (зокрема онкологічні), злоякісні новоутворення репродуктивних органів і маткові кровотечі нез’ясованої природи.

У більшості пацієнток немає претензій до надійності ліків. Переноситься протизачаточний засіб Ліндінет, як правило, легко. Крім того, є дані про те, що постійне застосування засобу знижує ризик розвитку ендометріозу, мастопатії, раку матки та яєчників, інших жіночих недуг. Попри всі позитивні характеристики, приймати препарат самостійно не можна. Його має призначити лікар, попередньо ознайомившись із анамнезом пацієнтки та результатами її повного обстеження.