Пластика грудей: правда та міфи

Операції з пластики грудей належать до найбільш затребуваних у сучасній пластичній хірургії. За допомогою мамопластики можна змінити не лише розмір, а й форму грудей, зробити корекцію соска та ареоли. На сьогодні мамопластика вважається безпечною, водночас ходить безліч чуток щодо її проведення та результатів. Розглянемо, що собою являє пластика грудей і які твердження про неї правдиві, а які ні.

Види пластики грудей

Збільшувальна мамопластика – найбільш поширений вид хірургічних втручань на молочній залозі. У ході операції грудям надається бажаний розмір, при цьому їхня форма зберігається або наближається до класичної. Слід зазначити, що класичною називають анатомічну форму грудей, яка має вигляд «застиглої краплі, що котилася по стіні».

Ще один вид мамопластики застосовується у випадках, коли груди опущені й необхідна їхня підтяжка. Під час проведення операції хірург змінює контури грудей за допомогою перекроювання шкірного каркаса з видаленням надлишків шкіри. Найпоширеніший варіант видалення надлишку шкіри називається «циркулярною підтяжкою» і полягає у видаленні шкіри навколо ареоли. У цьому місці шов малопомітний через кольоровий контраст.

Вищеперелічені види мамопластики не зачіпають безпосередньо залозисту тканину. В результаті зберігається нормальний кровообіг у грудях, і жінка може в майбутньому годувати дитину.

Пластика грудей, при якій проводиться повна підтяжка та зменшення їхнього розміру – найбільш травматичний вид операцій цього типу. Таке хірургічне втручання потребує великої кількості розрізів, і, відповідно, залишається більше швів. У майбутньому жінці доведеться відмовитися від годування груддю, а після пологів приймати лікарські препарати для запобігання лактації.

Які імплантати застосовуються?

Для зміни форми та розміру грудей хірурги використовують імплантати, які підбираються в індивідуальному порядку.

Залежно від наповнювача, імплантати бувають різних видів. Найпопулярнішими на сьогодні є силіконові імплантати, хоча вперше їх використали ще в 1962 році. Вони являють собою мішечки з полімерного матеріалу, що містять рідкий силікон. Силіконові протези мають еластичність і консистенцію, близьку до тканин молочної залози. Силікони біологічно сумісні з людським організмом, стійкі до хімічного руйнування, гнучкі та податливі. Однак силіконові протези мають деякі недоліки, і головний із них – ризик розриву. У деяких випадках при пошкодженнях силіконові капсули можуть протікати. В результаті рідкий силікон провокує розвиток запалення в навколишніх тканинах, що може призвести до необхідності хірургічного видалення частини молочної залози. Заради справедливості слід сказати, що це стосується застарілих моделей ендопротезів, сучасні практично не розриваються.

При застосуванні силіконових імплантатів можливі алергічні реакції, що проявляються у вигляді шкірних висипань, набряків, оніміння шкіри грудей. Іноді біля силіконової капсули формуються рубці.

Варто зазначити, що кількість випадків, коли силіконові ендопротези викликали небажані ефекти, зовсім невелика.

Існують сольові імплантати, що являють собою полімерні капсули, всередині яких знаходиться сольовий розчин, близький за складом до плазми крові, тому навіть якщо він витече, це не становить загрози здоров’ю. Однак пацієнтки не люблять сольові імплантати, стверджуючи, що груди з ними стають схожими на мішечки з водою як зовні, так і за відчуттями.

На сьогодні проходять клінічні випробування нові імплантати для грудей:

• Титанові (у Німеччині). Це ті ж силіконові імплантати, але їхня оболонка вкрита найтоншим шаром титану – надзвичайно міцного матеріалу, що запобігає розриву капсули;
• Гелеві (у Європі та Бразилії). У таких імплантатах всередині замість силікону знаходиться гель, який при пошкодженні капсули не витікає з неї та зберігає форму.

Як проходить процедура мамопластики з використанням імплантатів?

Естетичні операції на грудях практикують у спеціалізованих центрах пластичної хірургії. Зазвичай хірургічне втручання проводиться під загальним наркозом, тривалість операції – 1-1,5 години.

Спочатку лікар обробляє шкіру грудей антисептиком, після чого робляться розрізи за заздалегідь наміченими зонами. Залежно від виду імплантату, розріз може проводитися:

• Навколо ареоли;
• Під складкою молочної залози;
• У пахвовій ділянці;
• У ділянці пупка.

Після того як буде проведено розріз, формується кишеня для встановлення імплантату, у яку й поміщається капсула. Потім розріз зашивається, накладається стерильна пов’язка, і пацієнтка перевозиться в палату.

Зазвичай після операції протягом кількох днів жінці призначаються знеболювальні препарати. До наслідків, які з часом минають, належать набряки, синці в ділянці хірургічного втручання. Шви зазвичай накладаються саморозсмоктувані, тому їх не потрібно знімати.

Протягом кількох тижнів після операції слід носити спеціальний бюстгальтер. Як його правильно підібрати, жінці розповість лікар.

Поширені міфи

Поговоримо про найпопулярніші міфи, пов’язані з мамопластикою.

Міф 1. Встановлення імплантатів може стати причиною виникнення раку грудей. Останні дослідження в США переконливо довели, що не існує зв’язку між мамопластикою та онкологічними захворюваннями молочної залози.

Міф 2. Деякі жінки так ніколи й не можуть звикнути до нових грудей і мучаться з ними. Насправді зазвичай протягом місяця минають усі дискомфортні відчуття, пов’язані зі встановленням імплантатів.

Міф 3. Імплантат може луснути під час авіаперельоту, плавання під водою, тісних обіймів або довгого лежання на животі. Насправді викликати розрив сучасних імплантатів може тільки прямий прокол.

Пластика грудей – ефективний спосіб для багатьох жінок покращити свою фігуру, а отже, підвищити самооцінку та позбутися багатьох комплексів. Головне – правильно обрати клініку та лікаря, якому можна довірити свою зовнішність і здоров’я.