Пієлонефрит у дітей
Пієлонефрит належить до найбільш поширених захворювань у дітей. Особливо часто він трапляється у віці до 5 років. При цьому дівчатка хворіють у кілька разів частіше за хлопчиків. Недуга може протікати в легкій формі, а може завдати чимало клопоту маленькому пацієнту та його батькам. Розглянемо, чому виникає пієлонефрит у дітей, якими є його симптоми та методи лікування.
Причини розвитку пієлонефриту у дитини
Пієлонефритом називають запальний процес у нирках, який можуть спровокувати різні мікроорганізми. Досить часто збудником захворювання стає умовно-патогенна мікрофлора людини, яка різними шляхами потрапляє в сечовивідні шляхи, а потім піднімається вгору до нирок. Приблизно кожен п’ятий випадок пієлонефриту у дітей викликається хвороботворними бактеріями, такими як кишкова паличка, різні види коків, протеї.
Головною причиною хвороби є зниження імунітету дитини, внаслідок чого умовно-патогенна мікрофлора переходить у стан патогенної (хвороботворної). Розвиток недуги відбувається через проникнення мікроорганізмів у сечовивідні шляхи, що нерідко трапляється при несвоєчасній зміні підгузка малюка або його неправильному підмиванні. На своєму шляху до нирок збудник виділяє токсини, які пошкоджують сечовивідні шляхи. Таким чином виникають порушення сечовипускання, і в сечі легко розвиваються патогенні мікроорганізми, які, потрапляючи в нирки, провокують запалення. Ще одним шляхом зараження є гематогенний, тобто проникнення бактерій разом із кровотоком із вогнищ інфекції в організмі.
Пієлонефрит у дітей може розвиватися в частині нирки або ж уражати її повністю. Виділення токсинів і продуктів життєдіяльності збудника призводить до порушень функціонування органа.
Фахівці виділяють роки життя дитини, протягом яких існує найбільший ризик появи пієлонефриту. До таких періодів можна віднести час від народження до 2-3 років, 4-8 років і підлітковий період.
Симптоми пієлонефриту у дітей
За клінічним перебігом розрізняють гострий і хронічний пієлонефрит у дітей. Гостра форма захворювання закінчується повним одужанням. При хронічній формі хвороба може тривати протягом 6 місяців і більше, періоди ремісії при цьому чергуються із загостреннями.
Для гострого пієлонефриту у дітей характерний різкий, раптовий початок. У дитини підвищується температура тіла до 38-39,5 ºС, з’являється головний біль, надмірна пітливість, озноб, нерідко буває блювання. Малюк скаржиться на тягнучі болі в ділянці попереку, труднощі та біль при сечовипусканні. У немовлят найчастішими симптомами бувають ознаки інтоксикації організму. При захворюванні новонароджених основним проявом недуги може бути затяжна жовтяниця.
Симптомом пієлонефриту у дітей у гострій формі буває біль у нижній частині живота та надлобковій ділянці. Дитина стає неспокійною, у неї спостерігається відсутність апетиту, порушення сну. Іноді гостра форма хвороби переходить у хронічну. Цьому сприяють попередні захворювання нирок або вроджена схильність малюка до такої недуги. При цьому хронічний пієлонефрит у дітей може довгі роки протікати приховано, ніяк себе не проявляючи. Для того щоб уникнути цього захворювання, необхідно своєчасно розпочати лікування його гострої форми.
Діагностика та лікування пієлонефриту у дітей
Для встановлення точного діагнозу та правильного вибору методики лікування лікар призначає спеціальні обстеження дитини. З метою визначення інтенсивності запального процесу проводять загальний аналіз крові та сечі, посів сечі на визначення патогенної флори та її чутливість до основних антибіотиків. Оцінка функціонального стану нирок потребує проведення досліджень на рівень сечовини та креатиніну в крові, контроль діурезу, визначення рН сечі.
Окрім того, у діагностиці пієлонефриту у дітей важливе місце відводиться проведенню УЗД нирок та сечовивідних шляхів, рентгеноконтрастним обстеженням. Дитині обов’язково вимірюють артеріальний тиск, оскільки ця хвороба часто провокує його підвищення.
Лікування пієлонефриту у дітей спрямоване на усунення інфекції та ознак інтоксикації, відновлення нормальної роботи нирок і підвищення імунітету організму. Для цього проводиться комплексна терапія, яка включає застосування медикаментозних засобів, спеціальної дієти та лікувальної фізкультури.
Головне місце в лікарському лікуванні хвороби відводиться антибактеріальним препаратам. Вони обираються залежно від виду збудника, тяжкості перебігу пієлонефриту, віку пацієнта. Зазвичай тривалість терапії при гострій формі захворювання становить 1-2 місяці, при хронічній – весь період загострення та певний час після одужання. Як правило, гострий пієлонефрит лікується в умовах стаціонару до істотного покращення стану дитини.
Одночасно з лікарськими засобами маленькому пацієнту призначається вітамінна терапія, дотримання правильного режиму дня та спеціальна лікувальна гімнастика. Дуже важливо в період лікування дотримуватися особливої дієти при пієлонефриті у дітей.
Основні принципи харчування дитини при захворюванні
Раціон харчування при пієлонефриті має складатися лише з їжі, приготованої способом варіння або тушкування. Абсолютно виключаються смажені страви, гострі, копчені, солоні продукти. Крім того, не можна включати в меню дитини їжу, що містить екстрактивні речовини – м’ясні, рибні, грибні бульйони, соління, прянощі, шпинат, селеру, цвітну капусту, какао.
Згідно з дієтою при пієлонефриті у дітей, перевага має надаватися молочним продуктам (молоко, кефір, ряжанка, йогурти, сир). Також у харчовий раціон малюка потрібно включити овочі, фрукти, каші, білий хліб, мед, зефір, пастилу. Зменшують інтоксикацію організму компоти, киселі, неміцний чорний і зелений чай, натуральні соки, відвар шипшини.
Текст: Галина Гончарук
