Чи можна залишитися друзями з колишнім

Ще нещодавно з цією людиною ви були готові йти хоч на край світу, а тепер неухильно віддаляєтеся одне від одного. Але не обов’язково тріщина між вами розростеться до масштабів прірви. Не паліть мости – вони вам ще знадобляться.

Чи була дружба?

Для того щоб залишатися друзями, важливо бути ними протягом хоч якогось часу в минулому. Але якщо дружби між закоханими так і не склалося, то й зберігати, виходить, нічого. Як не дивно, у світі багато пар, які за довгий або короткий період своїх стосунків так і не зуміли побудувати дружбу. Захоплення, пристрасть, ніжність, турбота, співпраця – усе це чудово, але не передбачає непохитної довіри, впевненості в людині. Часом у закоханих навіть немає спільних інтересів, захоплень і тем для розмови, окрім, звісно, почуттів одне до одного та супутніх моментів.

Цінність людини як друга

Спокійне цивілізоване розставання і збереження нормальних стосунків – процес обопільний. Якщо один із вас не бажає або просто не здатний обійтися без скандалів, істерик, образ і образ, то буде складно.

Звісно, і в такому разі є шанс виправити ситуацію – спробувати реанімувати дружбу після того, як колишній коханий охолоне. Але чи потрібна вам така дружба? У цьому питанні не завадило б зважити всі «за» і «проти». Адже ви витратите чимало часу і душевних сил на те, щоб не виявитися мерзотником в очах партнера. Однак є велика ймовірність, що при першій же нагоді вас знову звинувачуватимуть у всіх світових бідах і особистих нещастях. Тому якщо вашого колишнього коханого навряд чи можна назвати врівноваженим і самодостатнім, то не соромтеся зайвий раз запитати себе: «Воно мені треба?». Тягнути на собі стосунки з людиною, у якої непереборне бажання виливати на вас накопичений негатив, – сумнівне задоволення.

Умови збереження дружби після розриву любовних стосунків

Велике значення має формат колишніх стосунків і причина розриву. Якщо люди не стали заклятими ворогами, то теоретично нічого не заважає їм стати друзями, тим паче що колись у їхніх серцях уже зажевріла симпатія або навіть любов одне до одного.

І нехай у момент остаточного і вирішального з’ясування стосунків ви зопалу наговорили зайвого – це ще не перешкода для подальшої дружби. Цілком можливо, що чоловік поблажливо поставиться до вашої імпульсивності. Головне, щоб вам самій не було соромно і гидко за свої крики, сварки, сльози, гнів, відчай. У деяких людей спогади про подібні ситуації пов’язані з відчуттям приниження, з цієї причини в подальшому власна гордість просто не дозволяє мати щось спільне зі свідком такого «падіння».

Але іноді й абсолютно спокійні розставання не залишають жодних зачіпок для подальшого спілкування. Переповнена чаша терпіння не обов’язково виплеснеться якимись бурхливими емоціями, найчастіше партнер іде тихо, але рішуче. Навряд чи він захоче, щоб ви знову на нього «капали», нехай навіть як друг.

Причини розставання можуть бути будь-якими: від негараздів на побутовому ґрунті до серйозних конфліктів, що зачіпають статті Кримінального кодексу. Важливі не самі причини, а їхнє суб’єктивне сприйняття конкретною людиною. На одну й ту саму подію різні люди реагують неоднаково і навіть протилежно. Але у всіх є слабкі місця. Вступили в інтимну близькість на стороні, образили батьків, зганьбили перед друзями, не оцінили, зрадили або не підтримали в найпотрібніший момент – у кожного своя ахіллесова п’ята. Якщо ви поранили саме її, то, найімовірніше, будь-які стосунки з цією людиною втрачено безповоротно.

Якщо ж просто «не зійшлися характером» або «не судилося», то часто вдається зберегти тепле приятельське спілкування. Зрештою, колишній коханий не чужа вам людина. Він багато про вас знає, нерідко розуміє і цінує. Тому-то з ним можна поспілкуватися, порадитися, йому можна поплакатися, попросити про послугу або звернутися по допомогу. Деяким парам, що розпалися, дуже навіть успішно вдається продовжувати разом працювати, вчитися або веселитися в одній компанії.

Мабуть, найкраща основа для щирої дружби між колишніми закоханими – по-справжньому хороші стосунки в минулому. Високий рівень взаємної поваги, самодостатності та збереження особистих свобод обох партнерів дають можливість і далі бачити хороше в колись коханій людині, замість того, щоб звинувачувати її у своїй нереалізованості та життєвій неспроможності.

Комусь потрібен час для того, щоб «охолонути» і переосмислити всі минулі образи. Після чого знаходяться душевні сили поглянути на все заново – з усмішкою і вдячністю.