Чому плаче новонароджений

Плач новонародженого – один із перших сигналів, за допомогою якого він встановлює зв’язок із батьками, дає їм зрозуміти, чого хоче або що викликає в нього дискомфорт. Це потужний засіб спілкування, необхідний для виживання в новому світі та правильного розвитку дитини, тому важливо від самого початку не залишати його плач без уваги.

Спочатку мама не одразу розуміє, чому новонароджений плаче, але вже згодом вона легко розшифровує різні «прохання» малюка. Якою б не була причина, коли дитина плаче, важливо одразу взяти її на руки. При цьому існують педагогічні підходи, які пропонують не підходити до дитини, що плаче, пояснюючи це тим, що не можна заохочувати «погану» поведінку. Але новонароджені не можуть поводитися погано – вони просто виходять на зв’язок єдиним можливим для них способом, а батьки мають навчитися їх розуміти.

Причини плачу новонародженого

Педіатри називають такі основні причини плачу у новонароджених:

• Дитина голодна і в такий спосіб просить її погодувати;
• Малюку потрібно змінити підгузок;
• Немовляті незручно, наприклад, через тісний одяг, задуху, холод або неправильну позу, у якій його тримають;
• Воно хоче до мами чи тата на ручки;
• Дитина втомилася, наприклад, від довгої поїздки або затяжної прогулянки на свіжому повітрі;
• Крихту мучать коліки.

Зрозуміло, що це лише найпоширеніші причини плачу новонароджених. Дитина також може злякатися гучних звуків, втомитися від великої кількості людей у вас вдома і заплакати ще з багатьох інших приводів. Але не варто лякатися цього заздалегідь – материнське чуття майже одразу допомагає зрозуміти, чого потребує маля.

Перше, що зазвичай роблять мами, коли малюк плаче – беруть його на руки, намагаються погодувати та перевіряють підгузок. Як правило, одна з цих дій одразу допомагає. Про коліки батьки також знають заздалегідь: зазвичай у таких випадках новонароджений плаче набагато довше, і такі періоди часу потрібно просто пережити. Не менш важке випробування чекає на сім’ю трохи згодом, коли в малюка почнуть різатися зубки. Звісно, педіатр може порадити певні засоби, щоб полегшити стан дитини, але загалом батькам доводиться запасатися терпінням і носити крихітку на руках, доки вона не заспокоїться і не засне.

Новонароджений плаче постійно: що робити?

Якщо до звичайного плачу малюка батьки з часом звикають, то затяжний дитячий плач викликає в них побоювання. І це не випадково, адже знову спрацьовує інтуїція.

Здорова, сита і суха дитина навряд чи плакатиме без причини. Скоріш за все, її щось турбує: або тривалі коліки й зуб, що прорізається, або інфекція чи інша хвороба, особливо якщо при цьому піднялася температура.

Якщо ви розумієте, що крихітка плаче довше і сильніше, ніж зазвичай, а звичні засоби не допомагають, потрібно викликати лікаря, а тим часом оглянути дитину, згадати, як вона харчувалася, какала і спала останнім часом. Уся ця інформація допоможе педіатру швидше з’ясувати причину, через яку новонароджений плаче постійно.

Якщо після огляду з’ясувалося, що дитина нічим не хвора, можна звернути увагу на місце, де вона спить. Можливо, їй незручно в ліжечку або в кімнаті занадто душно. Маля також можуть лякати нові звуки чи предмети, що нещодавно з’явилися в домі. Уважні батьки зможуть з’ясувати причини й допомогти дитині, якщо її плач не пов’язаний із поганим самопочуттям.

Коли новонароджений плаче уві сні

Плач уві сні, за великим рахунком, мало відрізняється від плачу в інший час. І все ж, якщо новонароджений плаче уві сні, він також подає батькам сигнал, привертаючи їхню увагу або підказуючи, що його щось турбує.

Дитина може просто зачепити себе ручкою уві сні, прокинутися і заплакати від переляку. Вона може загубити маму і в такий спосіб покликати її. Плач уві сні – ще й вірний спосіб нагадати про годування, яке на перших порах відбувається кожні 3-4 години. Малюк також може намочити підгузок уві сні й плакати від того, що йому некомфортно спати. Як бачите, причини все ті самі, і батькам знову залишається лише розгадати, чому новонароджений плаче цього разу.

Головна рекомендація в усіх цих випадках – негайно відгукуватися на заклики вашої дитини в перші місяці її життя. Важливо, щоб від самого початку між вами утворилися міцні зв’язки. Наберіться терпіння і спокою. Через певний час ви інтуїтивно почнете реагувати на плач із деяким зволіканням, і поступово ваш малюк навчиться чекати та перестане користуватися плачем як засобом спілкування – він почне допомагати собі сам.