Стилі ар-нуво та арт-деко в інтер’єрі

Стили ар-нуво и арт-деко в интерьере

Кінець XIX – початок XX століття – час бурхливих змін у політиці, технологіях, побуті та ставленні людей до життя. Саме в цей момент, на межі епох, виникли стилі декорування інтер’єрів ар-нуво та арт-деко, що увібрали в себе і нестримну жагу до нового, і традиційний досвід художників-оформлювачів.

Ар-нуво: повернення до природи

Цей стиль недаремно у кожній країні називають по-своєму. За наявності цілком впізнаваних спільних рис він настільки гнучкий, що легко змінюється та пристосовується до місцевої специфіки, щоразу набуваючи виразного національного відтінку. У США ар-нуво відомий під назвою «тіффані» через схильність американських дизайнерів доповнювати оздоблені в цьому стилі приміщення вітражними декоративними елементами. В Італії стиль називається «ліберті», у Німеччині – «югендстиль», у Шотландії – «макінтош», у Росії – «модерн».

Оформлення інтер’єру в стилі ар-нуво передбачає наявність таких спільних рис:

  • Повторення в усіх елементах декору хитромудро вигнутих ліній, що асоціюються з гнучкими стеблами ліан, пасмами локонів, вишуканими формами квіткових пелюсток або павичевого пір’я;
  • Велика кількість рослинних орнаментів;
  • Арочні форми дверей, вікон, спинок меблів та інших елементів; складна конфігурація дверних і віконних отворів;
  • Наявність асиметричних предметів і деталей;
  • Зонування приміщень за допомогою розкішних сходів, що мають візерункові ковані поруччя з рослинним декором;
  • Переважання пісочних, землистих, трав’янистих тонів, а також відтінків благородної деревини на білому чи кремовому тлі. Оживлення палітри за допомогою деталей золотого, бронзового або срібного кольору;
  • Використання в оздобленні переважно деревини та натурального каменю. Стіни пофарбовані й вкриті витіюватим рослинним орнаментом, або обклеєні шпалерами з аналогічним малюнком;
  • Текстиль (штори, покривала) з дорогих фактурних тканин;
  • Наявність ретельно підібраних вінтажних аксесуарів.

Для стилю ар-нуво дуже характерне тематичне оформлення кожної кімнати. У межах загальних правил можна створити декор із морськими, тропічними та будь-якими іншими мотивами. Важливо лише, щоб усі інтер’єри створювали відчуття комфорту, ніжної жіночності та близькості до природи.

Арт-деко: поєднання архаїки із сучасністю

Арт-деко виник одразу після Першої світової війни. У ньому відбилися і брутальні настрої, і прагнення до розкоші, що виглядало як протест проти нещодавно пережитих злиднів і вимушеного аскетизму воєнних років. Крім того, саме в цей час у суспільстві відбувся сплеск інтересу до археологічних відкриттів, і стиль збагатився декоративними елементами, пов’язаними з побутом і мистецтвом стародавньої Ассирії, Єгипту, Вавилону, а також культурою південноамериканських і африканських племен. У результаті вийшла система оформлення інтер’єру, що поєднала сучасну строгість і технологічність із архаїчними та етнічними мотивами.

Для стилю арт-деко характерні такі особливості:

  • Переважання абстрактних малюнків, строгих геометричних форм, ламаних ліній;
  • Присутність елементів, що асоціюються з сонячними променями, які розходяться від центру;
  • Ступінчастість ліній у малюнках декору та оздобленні меблів;
  • Велика кількість елементів, що мають форму трапеції;
  • Різкі, зигзагоподібні контури деталей; обрамлення більшості плоских поверхонь лініями контрастних кольорів;
  • Чергування світлих і темних смуг (за типом клавіш піаніно або шкури зебри) як елемент оформлення;
  • Переважання в оздобленні кімнат і меблів деревини, керамічної плитки, алюмінію, нержавіючої сталі, скла, натуральної шкіри. Велика кількість глянцевих поверхонь;
  • Викладання контрастних геометричних візерунків при оздобленні підлоги паркетом або керамічною плиткою;
  • Велика кількість стильних дзеркал і світильників. Зонування стель за допомогою підсвічування, прихованого за багаторівневими панелями;
  • Дивани та крісла, обтягнуті натуральною шкірою. Штори лише однотонні, з тканини з глянцевою поверхнею.

Інтер’єр у стилі арт-деко не рясніє яскравими барвами, але часто доповнюється етнічними елементами чистих, соковитих тонів (червоного, бордового, золотого, блакитного), що нагадують витвори африканських або мексиканських ремісників. Цілком доречні й картини або постери із зображенням екзотичних ландшафтів, а також великі підлогові вази з грубої кераміки з орнаментальними малюнками.

Ар-нуво та арт-деко не зникли з часом. Сьогодні вони дуже популярні серед людей, які ведуть активний спосіб життя і не бояться додавати в декор своїх осель яскраві, темпераментні та життєрадісні елементи, притаманні цим стилям.

Текст: Емма Мурга