Синдром раптової смерті немовляти

Що може бути страшніше за смерть дитини в колисці? Саме так у народі називають синдром раптової дитячої смерті (СРДС). Інша його назва – синдром раптової смерті немовляти (СРСН). Англомовна абревіатура – SIDS, sudden infant death syndrome. СРСН – це раптова смерть дитини від зупинки дихання (апное). Найчастіше це стається вночі або рано-вранці, коли малюк перебуває в ліжечку сам.

Під час розтину не вдається визначити причину смерті. Вчені всього світу багато років б’ються над таємницею дитячої смертності – термін SIDS було введено ще в 1969 році. Сьогодні ми розповімо про те, що ж їм вдалося з’ясувати.

Факти про раптову смерть немовляти

Збір статистики щодо СРСН досить ускладнений. Проте наявні матеріали свідчать про те, що в різних країнах на частку СРСН припадає від 3 до 10 випадків дитячої смертності на 1000 дітей. У Росії, згідно з офіційною статистикою, 11 дітей на 1000 не доживають до року. Однак точна кількість смертей через СРСН невідома.

Про раптову смерть немовляти говорять, якщо вона настала без видимих причин у віці від одного тижня до одного року. Смерть на першому тижні життя дитини настає від перинатальних причин.

Найчастіше від раптової смерті немовляти помирають діти у віці 2-4 місяців. Ймовірно, це може бути пов’язано з тим, що в цьому віці дитина вже може самостійно повернутися на живіт, але не здатна перевернутися назад або повернути голову вбік, якщо почне задихатися. Малюки молодше 2 місяців не здатні самостійно перевертатися, діти старше 4 місяців мають більш виражений інстинкт самозбереження.

До раптової смерті більше схильні хлопчики, ніж дівчатка – приблизно у 1.5 раза. Причини цього точно не відомі – можливо, така статистика пов’язана з нижчим імунітетом у новонароджених хлопчиків.

Діти зі зниженим імунітетом частіше за інших схильні до раптової смерті. Це цілком зрозуміло: імунітет безпосередньо впливає на серцеву діяльність і дихання дитини. Саме тому до групи ризику потрапляють недоношені діти, діти від багатоплідної вагітності і, звісно, діти матерів, які мають шкідливі звички.

Синдром раптової смерті немовляти безпосередньо пов’язаний із позою уві сні: близько 70% смертей настають під час сну на животі. Перегрівання та переохолодження також є великими факторами ризику для малюків, причому перегрівання значно небезпечніше.

Нове у дослідженнях раптової смерті дитини

Існують два напрямки досліджень, які, можливо, проллють світло на причини СРСН. Перший – це вивчення недостатності вироблення серотоніну, відомого як гормон щастя. В організмі загиблих малюків рівень серотоніну був критично малий. Тим часом цей гормон задіяний у багатьох фізіологічних процесах, зокрема й у серцево-дихальній діяльності. Теорія вказує на брак серотоніну як фактор, що дестабілізує дихання та серцеві ритми.

У вересні 2012 року були опубліковані результати іншого дослідження синдрому раптової смерті немовляти: відсутність гена Atoh1 не дозволяє організму автоматично регулювати дихання і реагувати на підвищення в крові рівня вуглекислого газу. Експеримент проводився на популяції мишей.

Як мають діяти батьки, якщо дитина не дихає

Оскільки про смерть у колисці чули багато батьків, не дивно, що ця тема активно обговорюється серед молодих матусь. Значно важливіше за чутки знати алгоритм дій, які потрібно вчинити, якщо ви виявили, що дитина не дихає. Це може врятувати їй життя! Раптову смерть дитини констатують лікарі, але часто збій у диханні можна відновити.

Отже, що мають зробити батьки, одночасно негайно викликавши швидку допомогу:

• Перевірити дихання дитини (рот і ніс), рухи її грудної клітки;
• Швидко оцінити колір шкіри та слизових – при зупинці дихання вони бліднуть або синіють;
• Спробувати розбуркати малюка, масажуючи його руки, п’яти, мочки вух. Дуже часто цього достатньо для відновлення дихання;
• Якщо вжиті заходи не допомагають, потрібно переконатися, що в горлі малюка немає сторонніх предметів і негайно почати робити йому штучне дихання – аж до приїзду медиків.

Профілактика СРСН

На жаль, поки що не існує способів виявити схильність дитини до раптової смерті. Тому найбільш важливою є профілактика зупинки дихання. Насамперед це стосується сну на животі, проти якого виступають багато педіатрів. Межа тонка – адже в багатьох інших аспектах сон на животі, навпаки, корисний. Можна вибрати компромісне рішення – наприклад, вкладати немовля на бік, помістивши фіксатор, який заважає йому перевернутися уві сні на животик.

У кімнаті, де спить дитина, у жодному разі не повинно бути жарко – навпаки, кімнату перед сном потрібно провітрити. У разі, якщо повітря надто сухе, варто використовувати зволожувач повітря для досягнення оптимальної вологості.

Деякі дослідники раптової смерті немовляти вказують на прямий зв’язок синдрому зі спільним сном дитини та батьків. Проте чіткого взаємозв’язку тут немає – у низці країн, де спільний сон вважається нормою, статистика СРСН якраз нижча, а в інших країнах – навпаки. Швидше за все, більш важливим фактором тут буде обережність батьків.

А ось м’які перини та подушки категорично неприпустимі. Немовля повинно спати на рівній і досить жорсткій поверхні, з подушок допускається тільки пласка ортопедична і то, якщо вона необхідна. Багато дослідників пропонують навіть прибрати ковдри з дитячої постілі, замінивши їх більш безпечними спальними мішками.

Ні в якому разі не можна допускати, щоб у квартирі, де є немовля, хтось курив – це сприяє пригніченню дихальної функції.

Нарешті, грудне вигодовування – найкраща профілактика раптової смерті немовляти, оскільки при цьому підвищується його імунітет і зростає рівень серотоніну.