Як розрахувати та спланувати освітлення квартири

Далеко не кожна сучасна людина замислюється про те, наскільки її життя залежить від електричного освітлення. А адже не так давно, всього лише років 120-150 тому, більшість жителів Землі і мріяти не могли про те, щоб займатися звичайними справами після настання темряви. Усі денні турботи доводилося вміщувати у світлу частину доби, а вечори коротати при свічках. З появою електричних ламп усе змінилося: тепер ми можемо активно жити, не залежачи від природного освітлення. Однак із цього не випливає, що використання світильників у наших оселях може бути безладним. Навпаки, підбір освітлення квартири має свої правила, з якими ми зараз і познайомимося.

Норми освітленості та розрахунок кількості лампочок

Освітленість виробничих приміщень і громадських будівель жорстко регламентується положеннями двох документів: СанПіН (санітарних норм і правил) та СНіП (будівельних норм і правил). Аналогічні, хоча й не такі суворі нормативи існують і для організації освітлення приватних житлових приміщень. Рекомендації щодо потужності електричних ламп, які використовуються у квартирах та будинках (у ватах на квадратний метр), такі:

• Дитяча – не менше 60 Вт;
• Кухня – 26 Вт;
• Робочий кабінет, вітальня – 22 Вт;
• Спальня – 15 Вт;
• Передпокій – 12 Вт;
• Санвузол – 20 Вт.

Це середні нормативи, рекомендовані при висоті стель 2,5 метра (для вищих або нижчих приміщень потужність освітлення повинна бути відповідним чином змінена). Крім того, при підрахунку необхідної кількості ламп діють правила округлення та розподілу. Наприклад, для освітлення десятиметрової кухні за нормами потрібно 260 Вт, але грамотніше використовувати три світильники по 100 Вт або навіть дві «сотки» та 3-4 невеликі світлодіодні лампочки по 3,5 Вт.

При підборі засобів освітлення необхідно врахувати, що наведені нормативи стосуються звичайних ламп розжарювання або галогенових світильників. Для люмінесцентних приладів потужність повинна бути зменшена в 2,5-3 рази, а для світлодіодних – у 10 разів.

Велику роль у розрахунку необхідної освітленості відіграє і дизайн інтер’єру, а також наявність джерела природного світла. Приміщення, оформлене в темних тонах, вимагає підвищення потужності світильників, а світла кімната з панорамним вікном – зниження.

Грамотне розташування джерел освітлення в інтер’єрі

Світильники бувають стельові, настінні, підлогові, настільні, а також вбудовані (наприклад, під стельові або стінні панелі). Крім того, їхнє призначення може бути:

• Загальним (люстри, стельові плафони);
• Місцевим (торшери, настільні лампи);
• Акцентуючим (бра з боків картини або дзеркала);
• Експозиційним (підсвічування, вбудоване в полиці або шафи);
• Нічним;
• Декоративним.

Для організації загального освітлення у вітальнях найчастіше використовують люстри, причому розмір такого світильника зазвичай пропорційний висоті стелі та площі приміщення. Якщо кімната невелика, її можна візуально розширити, спрямувавши світло від вбудованих приладів або кількох бра на стіни. Візуально зменшити висоту стелі допоможе торшер. Для вузької та довгої вітальні чудово підійдуть два-три невеликі однакові плафони, рівномірно розміщені на стелі. Зона відпочинку може бути оснащена декоративним підлоговим ліхтарем, а підкреслити конструктивні елементи приміщення або предмети меблів можна за допомогою бра або експозиційного вбудованого підсвічування.

На кухні важливо правильно освітити дві зони: робочу та обідню. Якщо площа дозволяє, над столом варто повісити лампу з абажуром, виконаним у теплих природних тонах (жовтому, теракотовому, помаранчевому, світло-зеленому). Це найкращий спосіб створити відчуття затишку та комфорту. Якщо стіл круглий або овальний, абажур теж повинен мати обтічні форми. Квадратний і прямокутний стіл цього не потребують. Довгий стіл добре поєднується з кількома однотипними стельовими світильниками. Прилади повинні розташовуватися на висоті не більше 60 см від стільниці. Оптимальним варіантом є підвісні світильники, висоту яких можна регулювати. Робоча зона вимагає сильного спрямованого освітлення. Найкраще в цьому сенсі – використання ряду невеликих джерел, вбудованих у полицю або настінну шафку прямо над робочим столом. Купуючи прилади для кухні, слід пам’ятати, що в цьому приміщенні неприпустиме застосування ламп денного світла та плафонів, пофарбованих у холодні тони: це не тільки створює недоречну офісну атмосферу, а й псує зовнішній вигляд продуктів.

У спальні може бути стельове освітлення, але воно не обов’язково має бути загальним. Підійдуть як неяскрава люстра, так і ряд світильників, вбудованих під панелі. Зате в цій кімнаті просто необхідні приліжкові лампи (настільні, розміщені на тумбочках, або невеликі бра). Можливе й місцеве освітлення, наприклад, торшер поруч із кріслом. Не обійтися в спальні й без суто функціональних світильників. Шафу для білизни можна оснастити внутрішніми лампами, а дзеркало туалетного столика – двома бічними бра, закріпленими на рівні обличчя сидячої людини. Прихильникам сучасних стилів (хай-теку, техно), які обладнують кімнати відпочинку спеціальними зонами для ліжок, дуже сподобається освітлення, вбудоване в бічні поверхні подіумів.

При виборі світильників важливо взяти до уваги і фактор безпеки. Наприклад, прилади, встановлені в дитячій, повинні мати небиткі абажури та вимикачі, які малюки не змогли б зламати. Для встановлення у ванній необхідно знайти лампи, що витримують підвищену вологість, а для кухонних світильників (особливо тих, які опиняться над плитою) необхідно передбачити можливість частого миття та очищення від жиру і кіптяви.

Неправильне освітлення житла загрожує великими неприємностями. Людина може цього не помічати, але, перебуваючи день за днем у занадто темному або світлому приміщенні, вона сильно втомлюється, починає нервувати, відчуває проблеми із зором, концентрацією уваги та пам’яттю. Тому, оформлюючи інтер’єри квартири, необхідно подбати про те, щоб у ній завжди було достатньо красивих і грамотно розміщених джерел світла.