Як налагодити стосунки з другою половинкою сина чи доньки?

Зять і теща, невістка і свекруха – ці стосунки вже давно стали предметом багатьох історій і навіть анекдотів. Однак багатьом людям, які перебувають у такому статусі, зовсім не до сміху. На думку психологів, досить часто складні ситуації, що виникають між вищезгаданими категоріями людей, трапляються з вини матері (тещі або свекрухи) і залежать від її психологічних особливостей. Тому і «розрулювати» такі ситуації насамперед повинна саме вона. Щоб зрозуміти, як правильно вчинити, необхідно розібратися, яке ставлення жінок до других половинок своїх дітей.

Ще одна дитина

Деякі жінки сприймають невістку або зятя, що з’явилися, як ще одну дитину, і тепер їхня опіка поширюється на новоспечену пару. Якщо молоді люди інфантильні, нездатні справлятися самостійно з життєвими проблемами, вийде дружна сім’я, в якій кожен буде залежний від іншого. Причому і сама мама залежатиме від своїх дітей, насамперед їй потрібна така важливість і незамінність.

Проблеми почнуться, якщо молода пара незалежна і самостійна. Мало кому в такому разі приємно, що тебе вважають нетямущим і безпорадним. У результаті почнуться бунти, спроби вирватися з тісної опіки матері.

Що можна зробити? Найкращий варіант – роз’їхатися. Для повноцінного розвитку сім’ї просто необхідне відокремлення від батьків. Наявність свого життєвого простору означає захист власних кордонів, можливість вчитися на своїх помилках і досягненнях. Але не завжди вдається відокремитися. У такому разі необхідно навчитися берегти кордони сім’ї і від близьких людей.

Ворог, що з’явився

Іноді жінка сприймає другу половинку своєї дитини як ворога. Причин такого сприйняття може бути багато – неналежна поведінка (на її думку), низьке становище в суспільстві, маленька зарплата. Звісно, людина може викликати симпатію або антипатію. Але якщо з’являється почуття ненависті, ворожості, значить справа в самій жінці. Найчастіше за цим ховається суперництво за любов або владу.

У багатьох випадках така проблема виникає у тих мам, яким важко відпустити свою дитину. Їм потрібна дитина для того, щоб відчувати себе компетентною, турботливою, знати, що хтось потребує тебе. Зазвичай такі жінки відчувають емоційну порожнечу, якщо бачать, що їхній син або донька віддаляються.

Дуже важко змиритися з «втратою» дитини тим жінкам, які свого часу відмовилися від особистого щастя або кар’єри заради свого чада. Або ж навпаки, син (донька), що рано подорослішав(ла), був опорою сім’ї, і складно відмовитися від такої підтримки.

Що можна зробити? Жінці необхідно визнати, що її син або донька вже виросли і мають повне право будувати свою сім’ю. Причому дитина повинна обирати партнера самостійно, орієнтуючись на свої вподобання, а не намагаючись догодити мамі. Для того, щоб було легше «відірвати» від себе свою кровиночку, жінка повинна більше часу приділяти особистому життю – спілкуватися з подругами, знайти своє хобі, нарешті, завести власні романтичні стосунки.

Новий друг

У наш час дуже популярною стає дружня модель поведінки свекрухи з невісткою або ж тещі із зятем. Однак така ситуація приховує свої небезпеки. Ставши подругою, мати перестає бути мамою, зникають кордони у стосунках, а також почуття захищеності у дитини. Психологічно для кожної людини батько чи мати назавжди залишаються батьками, і надмірна близькість у ролі друга може навіть призвести до емоційної травми.

Якщо між свекрухою і невісткою або тещею і зятем легкі приятельські стосунки, це просто чудово. Але ось активні спроби дружби на рівних можна сприйняти як замах на особистий простір людини. Напевно, не знайдеться чоловіка, якому б подобалося, що його дружина обговорює спільне життя з його матір’ю. Якщо ж теща прагне стати близьким другом зятя, це розмиває кордони пари. Ба більше, на підсвідомому рівні це може виглядати як претензія на роль власної доньки.

Що можна зробити? Насамперед жінці потрібно проаналізувати свій психологічний стан, розібратися у страхах і тривогах, кризах і проблемах. А щоб остаточно зрозуміти свою поведінку, необхідно запитати себе, чи потрібна вам була б дружба з цією людиною, якби вона не була другою половинкою вашої дитини.

Абсолютна байдужість

Іноді можна почути від новоспеченої тещі або свекрухи, що їй абсолютно байдужий вибір дитини. Зазвичай до цього додається фраза: «Але я їх одразу попередила, що онуків няньчити не буду». Потрібно розуміти, що така байдужість спрямована насамперед на власну дитину і її життя.

Якщо така байдужість не показне, і жінці дійсно байдуже життя дитини, її сім’ї, її дітей, можна говорити про порушення стосунків між матір’ю і сином чи донькою. Однак у деяких випадках така байдужість – це спроба приховати неприязнь або образу на другу половинку свого чада.

Що можна зробити? Важливо проаналізувати історію стосунків, щоб зрозуміти, коли саме вони стали такими. Іноді байдужість буває результатом емоційної холодності жінки, яка пов’язана з проблемами її особистого життя. В інших випадках відсутність почуттів може вказувати на якусь сильну і досить болючу психологічну травму. Нерідко її викликають складні життєві обставини, але потрібно розуміти, що від такої ситуації страждає і сама жінка, і її дитина. Тому не варто пускати таку ситуацію на самоплив, за необхідності краще звернутися до психотерапевта.

Звісно, всі стосунки неможливо вкласти в чітку схему. Однак у будь-якому разі жінці необхідно зрозуміти, що вона несе свою частину відповідальності за стосунки із зятем або невісткою. Якщо вони будуть благополучними – у цьому її заслуга, але якщо стосунки не складаються, то в цьому є частина і її провини.