Діти з порушенням зору

Діти з порушенням зору — це і малюки з косоокістю чи амбліопією, і ті, хто через ураження ока або нервової системи бачить зовсім мало чи не бачить нічого. Фахівці ділять такі дефекти на функціональні та органічні, а самих дітей — на три групи залежно від того, що саме залишилося із зору. Від цього залежить і те, як таку дитину навчатимуть і виховуватимуть.

Особливості дітей із порушенням зору

Дефекти зору, що проявляються у маленьких дітей, можуть бути функціональними або органічними. Перший тип вважається легшим. До нього належать такі захворювання, як косоокість та амбліопія (зумовлена короткозорістю, астигматизмом, далекозорістю, помутнінням рогівки, катарактою тощо). Органічними прийнято вважати дефекти розвитку ока або частини нервової системи, відповідальної за зорове сприйняття, внаслідок яких дитина приречена на повну або часткову сліпоту.

Діти з порушенням зору поділяються на три групи:

Причини виникнення сліпоти можуть бути найрізноманітнішими. Найчастіше вроджені дефекти зору у малюків є наслідком тяжких захворювань, перенесених їхніми мамами під час вагітності, або впливу несприятливих факторів зовнішнього середовища на плід. Деякі патології мають генетичну природу.

У дітей із порушенням зору сприйняття світу зовсім не таке, як у їхніх зрячих однолітків. Тому ці малюки потребують особливої уваги з боку батьків, а також нестандартного підходу до навчання найпростішим навичкам.

Виховання дітей із порушенням зору

Коли дитина бачить предмети в кращому разі у вигляді неясних, розмитих плям, їй дуже складно співвідносити свої дії з навколишнім середовищем. Тому розвиток дітей із порушенням зору нерідко йде повільно. Це стосується, насамперед, отримання найпростіших рухових навичок: постійно натикаючись на перешкоди, дітлахи набувають негативного досвіду, який закріплюється у свідомості та змушує їх уникати активності. Батьки повинні відстежувати такі моменти і вчити малюків пересуватися стандартними маршрутами. При цьому треба пам’ятати про те, що у слабозорих дітей часто є й проблеми з пам’яттю, тому кожну вправу з ними слід повторювати багато разів, доти, поки вона не почне виконуватися автоматично.

Навчання дітей із порушенням зору мовленню теж, як правило, йде непросто. Таким дітлахам складно запам’ятовувати назви предметів, які немає можливості зорово ідентифікувати. Існують спеціальні методики, що допомагають слабозорим малюкам збагачувати свій словниковий запас, орієнтуючись на якості речей, які можна визначити за допомогою слуху та дотику. Величезну допомогу батькам надають логопеди, дефектологи та педагоги, що спеціалізуються на адаптації сліпих та слабозорих дітей.

Виховуючи дитину, яка погано бачить (або не бачить взагалі), необхідно:

Батьки дітей із порушенням зору не повинні впадати у відчай: навіть повна сліпота не стане перешкодою для повноцінного розвитку та соціальної реалізації дитини, якщо вона постійно відчуватиме підтримку близьких, вважатиме себе потрібною та коханою.

Протизаплідні засоби: види, їхні плюси та мінуси