Зорове сприйняття у дітей

Кожна турботлива мама прагне забезпечити свого малюка всім, як їй здається, необхідним: годує, вмиває, одягає, грається з ним, вкладає спати тощо. Але мало кому спаде на думку стежити за формуванням у дитини адекватного уявлення про навколишній світ. Учені встановили, що понад 80% усієї інформації про те, що відбувається навколо, ми отримуємо завдяки зору. А для дитини важливо навчитися не лише бачити, а й усвідомлювати, інтерпретувати та оцінювати побачене. Звідси напрошується цілком логічний висновок: без удосконалення зорового сприйняття дитини неможливо говорити про її повноцінний розвиток.

Розвиток зорового сприйняття у дітей

Відомо, що ще в утробі матері (приблизно з 28-го тижня) малюк уже може сприймати яскраве світло і навіть здатен кліпати очима. Народившись, він потрапляє в абсолютно незнайомий світ, насичений невідомими йому предметами, звуками, відчуттями та запахами. І хоч спочатку матінка-природа подбала про те, щоб захистити дитину від надлишку інформації (все навколо вона сприймає розмито і в тумані), виявляється, вже через кілька годин новонароджений може інстинктивно впізнавати обличчя своєї матері, а трохи згодом – фокусувати на ньому погляд і навіть дивитися в очі. Вже до кінця першого року життя дитина вміє розрізняти колір, об’єм, величину предметів.

Розвиток зорового сприйняття у дітей відбувається паралельно з еволюцією органів чуття. Крім того, чималу роль у цьому процесі відіграє накопичений життєвий досвід і знання. З часом малюк навчиться співвідносити побачене з тим, що запам’яталося раніше, підключаючи уяву, увагу та почуття. Набутий досвід необхідний дитині для того, щоб нормально орієнтуватися в просторі, судити про положення одного предмета відносно іншого (ближче-далі, правіше-лівіше, вище-нижче), усвідомлювати форму об’ємних речей. Не навчившись достатньою мірою аналізувати побачену інформацію, дитині буде важко сприймати панорамні картини, пейзажі.

Ще важливішим є вміння здійснювати зоровий аналіз у період навчання письму та читанню. З цієї причини саме в дошкільному віці необхідно докласти максимум зусиль для розвитку зорового сприйняття у дітей. А щоб цей процес не був обтяжливим для малюка і приносив задоволення, в жодному разі не потрібно нав’язувати та змушувати його робити те, чого він не хоче – навряд чи від таких зусиль буде якась користь. Інша річ, якщо заняття будуть представлені у вигляді веселої та цікавої гри – малюк з азартом підтримає ініціативу і сприятиме в усьому. Пропонуємо кілька варіантів вправ для розвитку зорового сприйняття у дітей:

• «Збери фігуру». Необхідно намалювати дві однакові фігурки, одну з яких залишити цілою, а другу розрізати на кілька частин. Малюкові потрібно зібрати з частин картинку спочатку дивлячись на зразок, а після – без нього. Чим менший вік дитини, тим більшими мають бути частини розрізаного зображення. Намагайтеся робити фігурки яскравих кольорів і без дрібних деталей. Для старших дітей непоганою альтернативою стане формування зображення з мозаїки або об’ємних кубиків;
• «Знайди дорогу». Візьміть аркуш паперу, намалюйте кілька викривлених і перехрещених ліній. Дитині необхідно зрозуміти, де бере свій початок кожна лінія і в якій точці вона закінчується. Дуже корисні в цьому відношенні лабіринти, де потрібно знайти вихід із пастки, наприклад, якомусь персонажу казки;
• «Закінчи пазл». Малюкові пропонується картинка, в якій не вистачає одного або кількох фрагментів (важливо, щоб у цих частин, яких бракує, була різна форма або малюнок). Потрібно вгадати, який саме шматочок підійде, щоб картинка вийшла завершеною;
• «Фігурки, ховайтеся в будиночок!» Гра добре розвиває зорове сприйняття у дітей старше двох років і сприяє розумінню форми. Виріжте з картону найпростіші геометричні фігури: коло, трикутник, квадрат. Зробіть їх багато, різних кольорів і розмірів. Після чого візьміть три аркуші паперу і намалюйте на кожному ці ж фігури, але великого розміру. Отже, у нас є «будиночки» для квадрата, трикутника і кола. Завдання малюка – знайти для кожної фігурки своє «сховище» (квадратики в квадратний будинок, трикутники – в трикутний тощо);
• «Чого не вистачає на картинці?». Дитині пропонується домалювати якусь частину, якої бракує на зображенні (стеблинку у квітки, морквину у сніговика, стрілку для годинника тощо). Якщо малюк не може здогадатися, що від нього хочуть, можна показати йому картинку, де всі деталі присутні;
• «Вгадай-но!». Ця гра буде цікава трирічним діткам. Підберіть ілюстрацію з улюбленої казки дитини. Візьміть чистий аркуш паперу більшого, ніж картинка, розміру, виріжте по центру круглий отвір діаметром 5 см. Накрийте папером зображення і запропонуйте малюкові, «погулявши» отвором по малюнку, вгадати, що на ньому зображено;
• «Шукаємо пару». Розташуйте перед дитиною кілька різних іграшок (м’ячик, ляльку, матрьошку, кубик), відклавши приблизно таку ж кількість їх убік. Запропонуйте малюкові підібрати іграшки, схожі за формою, кольором, розміром тощо. Якщо малюк помилився, порадьте йому порівняти обидва предмети. Поставте навідні запитання: «Ці іграшки однакового кольору?» «Матрьошка хіба квадратна?».

Порушення зорового сприйняття у дітей

Адекватний аналіз усіх навколишніх предметів чималою мірою залежить від якості зору дитини. Різні очні хвороби можуть стати причиною зниження гостроти візуальних відчуттів. У результаті малюкові стає складно правильно оцінювати дрібні деталі, величину і форму навколишніх предметів, а також визначати їх положення в просторі.

Порушення зорового сприйняття у дітей відображається і на розвитку їхньої мови. Цим пояснюється обмежений практичний і сенсорний досвід таких малюків. Батькам і педагогам потрібно якомога більше стимулювати розвиток органів чуття дитини, адже дефіцит інформації про дійсність знижує інтерес дитини до пізнання.