Цукровий діабет: причини виникнення, види та перспективи лікування

Цукровим діабетом називають хронічну недугу, походження якої пов’язане з патологією вуглеводного обміну в організмі. Як правило, збоєм засвоєння глюкози порушення при цьому не обмежуються: хвороба відображається і на водно-сольовому, жировому та білковому обміні. При неправильному або несвоєчасному лікуванні цукровий діабет загрожує важкими наслідками для здоров’я та суттєвим погіршенням якості життя.

Причини розвитку та види захворювання

Існує два основні типи цукрового діабету, що мають між собою багато спільного, але різняться причинами появи та особливостями перебігу:

Фахівці розрізняють і інші форми цукрового діабету. Наприклад, відомий гестаційний діабет – підвищення вмісту глюкози в крові вагітних жінок, що характерне саме для періоду виношування плода і зникає після пологів.

Однією з основних причин цукрового діабету вважається спадкова схильність. Доведено, що якщо на цю недугу страждає хоча б один із батьків, ймовірність виникнення у дитини діабету першого типу близька до 10%, а діабету другого типу – до 80%.

Ознаки недуги

Симптоми цукрового діабету пов’язані з особливостями обміну глюкози. Якщо її вміст у крові великий, організм прагне терміново вивести зайві цукри із сечею. Однак нирки не можуть працювати, якщо сеча занадто «солодка», і в людини проявляються два взаємопов’язані симптоми: сильна спрага (полідипсія) та посилене сечовипускання (поліурія). При діабеті глюкози в крові дуже багато, але для клітин вона недоступна через дефіцит інсуліну або порушення його засвоєння. Тому людина відчуває постійний голод. Попри підвищений апетит, хворий може стрімко худнути, оскільки організм, позбавлений можливості отримувати енергію шляхом засвоєння глюкози, починає використовувати свої білкові та жирові запаси. Одним із результатів цього процесу є поява запаху ацетону при видиху (ця речовина накопичується в крові під час розпаду жирових запасів). Надлишок глюкози в крові призводить до виділення цукрів із потом, що сприяє підвищеній сприйнятливості шкіри та слизових оболонок до бактеріальних і грибкових уражень. Крім того, глюкоза у високій концентрації гальмує процеси поділу клітин, тому у хворих на цукровий діабет будь-які ранки загоюються дуже довго.

Різке схуднення характерне для пацієнтів, які страждають на діабет першого типу (при другому типі — тільки в запущених випадках на пізніх стадіях). У хворих на діабет другого типу зазвичай буває схильність до ожиріння, гіпертонії, судинних порушень, патологій роботи нирок. Часто спостерігаються втрата зору (надлишок глюкози погано впливає на стан очного дна). Наявність незагоєних ран призводить до виникнення виразок на стопах і гомілках. Дуже характерні відчуття поколювання й оніміння в ногах, біль і труднощі при ходьбі. Пацієнти з діабетом другого типу часто скаржаться на постійну втому, швидку стомлюваність і погіршення пам’яті.

Діагностика та лікування цукрового діабету

Підступність недуги полягає в тому, що хворий може не підозрювати про наявність у нього діабету. Захворювання першого типу проявляється раптово, часто у зовсім молодих людей, не схильних терміново звертатися за допомогою. Діабет другого типу, навпаки, розвивається поступово (у половини пацієнтів взагалі без неприємних відчуттів). Невеликі проблеми зі шкірою, втомою тощо хворі взагалі не вважають чимось серйозним. Тому лікарі нерідко стикаються вже з грунтовно запущеними випадками, що вимагають медикаментозного лікування.

Недуга діагностується на підставі індивідуальних скарг, а також результатів лабораторних аналізів. Якщо вміст глюкози в крові натщесерце перевищує 6,1 ммоль/л, а через дві години після їди – 11,1 ммоль/л, це свідчить про наявність діабету першого або другого типів. Для уточнення тактики лікування зазвичай роблять визначення цукру та ацетону в сечі, а також проводять тести на толерантність до глюкози.

У терапії діабету першого типу препарати, що знижують рівень цукру в крові, марні. У цьому випадку організму потрібне надходження інсуліну ззовні. Гормон доставляється шляхом регулярних ін’єкцій за допомогою шприців або помпи-дозатора. Кількість і періодичність визначаються індивідуально, лікування є довічним.

Розвиток діабету другого типу на початкових стадіях може бути призупинений за допомогою правильно підібраної дієти, спрямованої на зниження ваги та оптимізацію глюкозо-інсулінового обміну. На жаль, такі випадки досить рідкісні. Як правило, пацієнти потребують не тільки дотримання суворого режиму харчування, а й прийому лікарських препаратів, що знижують концентрацію цукру в крові. У разі неспроможності спроб знизити вагу за допомогою дієти, деяким хворим рекомендують хірургічне втручання (операцію шлункового шунтування).

Для людей, які страждають на діабет, дуже важлива звичка до самоконтролю. Лікарі спеціально навчають таких пацієнтів за допомогою глюкометрів стежити за вмістом цукру в крові, грамотно поводитися у випадках гіпо- та гіперглікемії, які можуть бути однаково небезпечними для життя. Попри те, що повне лікування цукрового діабету неможливе, при сучасному розвитку медицини люди, які страждають на цю недугу, можуть до старості зберігати цілком пристойне самопочуття, бадьорість духу та високу працездатність.

Якщо блискучий вигляд не в радість: як зробити шкіру матовою