Оформлення оселі в стилі кантрі: традиції та сучасність

У момент виникнення кантрі (у першій половині минулого століття) він асоціювався виключно з образом американського ранчо. Відтоді інтер’єри, оформлені в цьому стилі, набули багато нових рис: історія в них поєдналася з сучасними уявленнями про комфорт та сільськими особливостями, притаманними традиціям різних народів. Стиль кантрі (інакше рустикальний) — це спосіб облаштування житла з урахуванням усіх потреб власників, але без надмірностей і без використання синтетичних матеріалів.

Основні принципи дизайну в стилі кантрі

Кантрі-будинок — це мрія городянина, який із ніжністю згадує дитинство, проведене в сільській хаті. У цьому стилі можна декорувати і заміське житло, і окремі приміщення, що знаходяться в міській квартирі. При всьому розмаїтті підходів до оформлення, стиль кантрі вимагає неухильного дотримання таких основоположних принципів:

• Простоти, характерної як для покриття стель, стін і підлог приміщень, так і для меблів та аксесуарів, які в них розміщуються;
• Відмови від сучасних матеріалів. Кантрі передбачає оздоблення натуральною деревиною, керамічною плиткою або каменем. Текстиль, що використовується в інтер’єрі, має бути бавовняним, лляним або вовняним;
• Використання у фарбуванні деталей приміщення та меблів теплих, приглушених кольорів, близьких до природних (відтінків деревини, літнього або осіннього листя, трави, води, глини);
• Прихильності до речей, виготовлених власноруч. Особливо вітаються різні текстильні аксесуари, зроблені в техніці печворк (клаптикового шиття) або зв’язані гачком з окремих невеликих деталей (так звані «бабусині квадратики»).

Стіни приміщень, декорованих у стилі кантрі, можуть бути оббиті вагонкою або оздоблені дерев’яними панелями. Оскільки це досить дорого, допустимий і бюджетний варіант обклеювання шпалерами в дуже дрібну неяскраву квіточку або в смужку. Дуже характерні стелі, що імітують відкриті оку потемнілі від часу дерев’яні балки. Для покриття підлоги використовують міцні дошки або ламінат під дерево (для кухонь — керамічну плитку).

Одним із головних елементів стилю є піч або камін. Його не обов’язково будувати в кожній кімнаті, але для вітальні та кухні це вельми бажано. Буде домашнє вогнище діючим чи лише імітацією, не дуже суттєво. Набагато важливіше зробити його ґрунтовним, суворим і навіть трохи грубуватим (наприклад, зі злегка оброблених кам’яних панелей). Це додасть приміщенню відтінку старовини та затишної сімейності. Сучасні предмети побутової техніки при оформленні житла в стилі кантрі воліють приховувати всередині шаф або за стінними панелями.

Меблі, що використовуються в стилі кантрі, мають бути трохи громіздкими, але зручними і майже позбавленими декору. Дуже характерні міцні, масивні шафи, буфети та скрині, лави й стільці класичної форми, великі «сімейні» столи, низькі ліжка та дивани на товстих ніжках. Вітаються прямі лляні штори (частіше в квіточку або в клітинку), в’язані гачком покривала, серветки та скатертини, вишиті рушники, численні різнокольорові подушки, пледи, домоткані килимки або плетені циновки.

Декор у стилі кантрі не потребує яскравого верхнього освітлення. Для нього кращою є велика кількість денного світла з широких вікон або м’яке бічне вечірнє світло, яке дають затишні бра, настільні лампи та торшери з текстильними абажурами.

Етнічні та географічні варіації декору

Стиль кантрі надзвичайно різноманітний і демократичний. У сучасному варіанті він може мати особливості, притаманні традиціям будь-якої країни чи народу. Наприклад, можливий декор приміщень, у якому вже описані загальні ознаки мають такі «відтінки»:

• Англійський. В оздобленні використовуються спокійні кольори (зелений, коричневий, неяскравий червоний). Характерна наявність масивних книжкових шаф, темних дерев’яних панелей на стінах, картин (переважно пейзажів та натюрмортів) у простих дерев’яних рамах, порцелянових статуеток на камінних і настінних полицях, оббивки меблів та штор у дрібну квіточку;
• Американський. Особливості оздоблення — відкриті дерев’яні балки на стелі, безліч аксесуарів, що нагадують про полювання (оленячі роги на стінах, шкури на підлозі), великі й важкі дерев’яні меблі, дивани та крісла, обтягнуті шкірою. Етнічні (індіанські) мотиви в декорі текстильних аксесуарів (килимків, фіранок тощо);
• Німецький. В інтер’єрі дуже часто зустрічаються риси стилю фахверк (чергування в оздобленні стін і стель дерев’яних балок із каменем або його імітацією). Характерна наявність численних поличок, прикрашених в’язаними або вишитими серветками та порцеляновим посудом, кованих елементів, плетених кошиків;
• Італійський. Особливості — оздоблення стін натуральним світлим каменем або керамічною плиткою. Велика кількість аксесуарів оливкового, теракотового та зеленого кольорів. Меблі плетені або зі старого дерева, суворі, але не масивні. Віконні та дверні отвори часто мають арочну форму;
• Середземноморський (грецький). Відрізняється використанням у декорі поєднання білого, блакитного та теракотового відтінків, тонкого текстилю з квітковим малюнком, витончених меблів, плетених зі світлої лози. В оздобленні стін часто зустрічаються елементи, що імітують античну кераміку, морські мушлі, камені та корали. Легкий, теплий стиль із великою кількістю сонця;
• Російський. Дуже поширений стиль, що імітує характерні особливості традиційної хати. В даному випадку можливе оздоблення стін під колоди або цеглу, фактурна штукатурка і навіть побілка. Важливим елементом є товсті дерев’яні балки на стелі та стилізована російська піч, оздоблена фольклорними кахлями. Меблі — масивні та ґрунтовні (великий стіл, скрині, лави, табурети тощо). Текстильні аксесуари представлені фіранками в дрібну клітинку або в квіточку, вишитими наволочками та рушниками, мереживними підзорами та серветками, домотканими доріжками й килимками, покривалами, зробленими в клаптиковій техніці. Обов’язкова наявність глиняного та дерев’яного посуду, чавунних сковорідок або самовара, в’язок часнику та цибулі на стінах.

Кантрі — найбільш багатоликий і романтичний із усіх стилів. Він може повністю імітувати особливості декору, характерного для певної місцевості, мати лише віддалену схожість із будь-яким традиційним будинком або поєднувати в собі окремі риси осель різних народів. При оформленні кантрі-інтер’єрів можлива реалізація будь-яких примх і фантазій. Треба лише мати відчуття міри та стилю, щоб зберегти делікатну романтику, притаманну сільським оселям, і створити декор, що підтримує відчуття сімейного затишку й тепла.